''Вже срібний дзвоник літо зустріча"
''Вже срібний дзвоник літо зустріча'', а ми проводжаємо в доросле життя, у щасливе майбуття 17 неймовірних дітей. Такі хвилюючі миті, дитячі сльози, теплі слова вітань, приємні спогади, розкішний прощальний вальс залишимо в серці і на цих світлинах. Коли ви встигли так вирости, любі наші, змужніти, розквітнути, що ми і не зчулися. У рідній школі ви завжди були у надійних руках: почувалися добре, у безпеці в класі своєї першої чудової вчительки Лесі Василівни Гриців, де отримали міцні знання і привчилися до дисципліни. В старшій школі вас з помішкою зустріла і приголубила Галина Михайлівна Шуфлен, так ніжно леліяла, оберігала дівчат, гуртувала хлопців, єднала вашу класну сім'ю, і ще сьогодні частує вас полуницею, щоб ви як та ягода були завжди першими, повними сил та життєвої енергії, яскравими серед сірих буднів, улюбленими жаданими щасливими. Впродовж останніх трьох років навчання поряд з вами крокувала Любов Василівна Геник, така молода (що часом серед вас і непомітна), але впевнена, відповідальна, толерантна, творча, яка складає ваші фото в альбом ''Мої)))'', бо дуже вами пишається. Складні науки ставали легкими разом з найкращими вчителями нашої гімназії, будьте вдячні їм за це. А ще від садка і до сьогодні: щодня, щохвилини ви були під моїм захистом, під моїм надійним вчительським крилом і пильним материнським оком. Разом з вами я зростала як мама, бо свого первістка Анну відвела до школи, формувалася як вчитель, бо одержала перші уроки, я вчилася і сама і навчала вас, і як майстер тішиться витвором, я горда з того, якими ви стали, адже віддала вам частину свого серця, розділила серед вас велику любов, натхнення, запал і снагу. Пам'ятайте, діточки мої, як ідете берегом моря, збирайте мушлі, згодом, приклавши до вух, почуєте звуки хвиль. Так і в школі, слова вчителя - це скарби, ви їх збирали недаремно, неодмінно стануть в нагоді в житті. Здоров'я міцного, благословення і здійснення всіх мрій просимо для вас! З Богом і Україною у добру путь!