''Чорнобильська трагедія - одвічний слід на Україні''
Розпочну цей допис словами Григорія Сковороди: ''Людство, яке забуває свою історію, є приречене її знову пережити''.
Вашій увазі світлини з інтерактивного заняття- екологічного уроку з вчителем фізики гімназії Марією Гриців ''Чорнобильська трагедія - одвічний слід на Україні'' у 9 класі. Чорнобильська атомна катастрофа – 1986 рік. На тлі історії – це лише одна мить, але за цей час відбулася зміна поколінь, а це неодмінно вимагає того, щоб кожного року 26 квітня вшанувати пам'ять людей, які постраждали внаслідок техногенної катастрофи, і змусити молоде покоління берегти Землю, подаровану нам Богом. Такі щемливі рядки Ліни Костенко хочу вам зачитати:
Цей дощ – як душ … Цей дощ – як душ…
Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен, і прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив–був народ над Прип’яттю – і зник.
В Рудому лісі виросли поганки, і ходить Смерть, єдиний тут грибник…
Пам'яті жертв Чорнобиля
