Цей вікопомний день уособлює героїзм, силу духу, ратну працю й вічну скорботу за мільйонами нерозквітлих українських доль, нездійсненних мрій і задумів. Для нас найвищою життєвою істиною є вірність їх справі і громадянському обов'язку, довічна синівська шана і повага.

Під зорями весна ще буде спати,
Ще Ластівці вкрива імла густа,
А ми до церкви підем привітати
Воскреслого Христа.
А в церкві так велично, світло буде,
Заграють дзвони із церковних веж,
І разом з ними заспівають люди:
Христос воскрес!

Так захоплено і радісно ми прикрашали пасхальне деревце у нашій шкільній світлиці. Спостерігаю за цими чудовими дітьми, за їх емоціями, і так тепло від того на душі. Великдень в повітрі, святкова атмосфера скрізь. Тисячі мужніх синів і дочок України в окопах виборюють волю і майбутнє для цієї дітвори, а ми мусимо виховати вдячність, гідність і повагу.