Весняна казочка від наших малят!

Текст казки я написала сама, підійде для вихованців дитсадка, наймолодших школярів. Радо ділимося з вами, надіємося, що зможете використати у своїй роботі, адже казкотерапія є невід'ємною частиною дошкільного виховання. А можна просто почитати дитині, справді гарно вийшло!
Не жалійте вподобайку за мою чудову байку!
Автор: У маленькому двірку,
Під деревцем на горбку
Вивела чубата курка
Зграю діток отаку!
У весни погожу днину
Водить пані дітвору.
В мальовничій стороні,
В баби Катрі в Старуні.
У дворі життя вирує:
чути дзвінко спів птахів,
внучка весело годує
квочки дрібних дітлахів.
(Внучка годує курчат і весело приспівує)
Внучка: По городу квочка ходить,
табунець курчаток водить.
(Звучить пісня «Ціпоньки»)
Курка: Ко-ко-ко, усі до мами,
не ходіть поза кущами!
Автор: Так уже їх доглядає,
і любує, і плекає!
Байдикує лиш Сірко,
сонно хвостиком махає.
(Діти галасують)
Курка: Ко-ко-ко, діти, цить!
Треба всіх вас полічить!
(Рахує курчат, вони по черзі підстрибують)
Раз курчатко, два, три...
Нумо дзьоби догори!
І чотири, п’ять...Ой лихо!
Де бешкетник Півник?
Автор: Тихо!
1 Курча: Люба мамо, не сумуй!
2 Курча: Може ще раз порахуй!
3 Курча: Невелика це проблема!
4 Курча: Зараз ми його знайдемо!
5 Курча: Неслухняний братик мій!
6 Курча: Мій!
По черзі кожне курча: Ні, мій! Ні, мій! Ні, мій!
(Починають сперечатися, бешкетують.
Тут виходить півник Петрик).
Всі курчата: Де ти, Півнику, бував?
Півник: Я під віконечком дрімав (позіхає). Тихо дрімав...
Ціп, ціп, ціп!
Автор: Мати Курка так радіє,
сина обійма, леліє.
Бо вона іще не знає,
яке лихо їх чекає!
З-поза тину, з-за хатинки
Звідки не візьмись,
вибігає хитрий Лис.
Лис: Щось у шлунку буркотить,
треба його підкріпить!
(гладить себе по животі)
Запах курятини чую,
ото зараз поласую!
Автор: У дворі здійнявся галас,
Лис лютує, писк і крик!
Наш Сірко проснувся зараз,
бо до цього він не звик!
Сірко: Гав, гав, гав!
Це що за крик?
Ах, поганий хитрий Лис!
Зараз я тебе спіймаю,
твоє хутро покусаю!
Не чіпай малечу, геть!
Увірвався мій терпець!
(Сірко виганяє Лиса і повертається).
Курка: Наш Сірко – наш захисник.
Курчата: Всього роду Ти господар!
Автор: Внучка Галя й бабця
Катря вибігають із господи.
Внучка до Сірка:
Ти зробив хорошу справу,
захистив цих малюків.
Ось тобі велика кістка
й молочко, як ти хотів!
Бабуся: Так потрібно, друзі, жити!
Слабших треба захистити,
і прийти на допомогу,
все по совісті чинити!
Бо добро перемагає!
Нас життя цього навчає!
Автор: Ось і казочці кінець,
а хто слухав - молодець!
Гарна наша казочка?
На гостинець-бубликів в’язочка.
Мирослава Катрич