Присвята ''Ми молоді весняні квіти: голодні, босі і роздіті''...з нагоди відзначення у Ластівецькій гімназії 90-х роковин Голодомору 1932-1933 рр.
Я сьогодні тихенько зайду.
У Пречистої Діви собор
І поставлю за душі свічу,
Що загинули в голодомор.
Про їх муки шепочуть поля.
Українські на ниві снопи.
І так болісно згадую я
На маленьких могилках хрести.
А ці душі далеко від нас.
Межи нами сніги та сніги.
Тільки пам'ять не витре і час,
Не забудуться три колоски.
Розгоряйся, свічо, в вівтарі.
Зігрівай закатований вік.
Аж до болю печально мені
За тортури московських шулік...
Згідно різних досліджень, число жертв від штучних голодоморів на території України склало від 3 млн до 7 млн чоловік.
Не забудемо...
Не пробачимо...