"Моя рідна мова – УКРАЇНСЬКА"

Музично-театралізоване дійство "Моя рідна мова – УКРАЇНСЬКА" з нагоди святкування Дня рідної мови вчителя Абраменко Наталії Михайлівни та учнів 7 класу.
Чудове свято, яке є традиційним, і водночас родинним для наших дітей та й усіх українців, яких об`єднала спільна історична доля.
Ми – українці з мовою своєю,
У нас держава й мудрий є народ.
І поки стежкою ідемо однією,
Ми завжди досягнем висот.
А хто ж робить найбільший внесок у розвиток рідної мови? Звичайно, це письменники. Тому сьогодні кожен учень приніс символічну квітку улюбленому письменнику
Ми любим квіти дарувати,
Й коли настане слушний час –
Все те, що хочемо сказати,
Ці квіти висловлять за нас.
Лесі Українці – білу лілею як символ чистоти.
Ромашку – Олені Телізі за нескореність.
Мак – юний цвіт, що не згаса, - Василю Симоненку.
Котики верби – Марко Вовчок за жіночу ніжність і красу.
Троянду – любов святу – Володимиру Сосюрі за вірші про кохання.
Гвоздику – Олесю Гончару за оспівування героїв війни.
Нарцис – Олегу Ольжичу за горду необачність.
Півонія – Ользі Кобилянській за багаторічне талановите життя.
Колоски – Олександру Довженку за вірність рідній землі.
Калину – Василю Стусу за страждання на засланні.
Безсмертники – Тарасу Шевченку за вічність його творів, за живучість «Кобзаря».
Незабудки – Іванові Франку за оригінальність, неповторність, жанрову різноманітність його творів.
А ми сьогодні вітаємо усіх зі святом і скажемо словами поета:
Говоріть, як колись вас навчала матуся,
Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,
Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,
Не тримайте слова, віддавайте комусь.
Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –
Мелодійні, дзвінкі, українські слова.
Говоріть про любов і про віру у щастя,
Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
Говоріть, хай в розмові слова веселяться,
Говоріть і продовжуйте мові життя.