Новини

Дитино, серцем відчувай
Навколо себе Боже чудо,
Під захистом Його зростай,
А він тобі хай Батьком буде!
Перше Причастя – перепустка в особливий світ життя з Богом, Воно духовно збагачує і зміцнює дитину. В період підготовки до Першої Сповіді учні проходять науку з о. Ярославом Середюком, вивчають катехизм, правди віри, у яких йдеться про те, яким має бути християнин. Перше урочисте Причастя – це ще й привід об’єднати всю родину. Ось так і ми зібрались разом, аби супроводжувати наших четвертокласників 15 травня, у день їх Першого Причастя.
На згадку кожній дитині було вручено пам’ятку. Ми щиро віримо, що у цих чистих дитячих серцях завжди палатиме вогник великої святої Божої любові, що вони любитимуть і шануватимуть своїх рідних, вчителів, будуть взірцем служіння Богові, людям і нашій Батьківщині.
Дорогі діти! Ми великою шкільною родиною скажемо: "Нехай Господь Бог і Матір Божа завжди будуть поруч з вами і охороняють від усього злого, нехай наділяють міцним здоров’ям, щастям та достатком. А ті вічнозелені деревця, які ви посадили в пам'ять про це урочисте свято у дворі ластів'янки, назавжди збережуть теплий спомин про цей благословенний день Вашого життя!"

Дорогі друзі! Ділимося з Вами великою радістю, адже збулася мрія усіх ластів'ят і чудовий дитячий майданчик у дворі школи вже радо зустрічає дітвору. З цієї нагоди до Ластівецької гімназії завітали шановані гості: п. Ростислав Заремба, голова Богородчанської селищної ради, секретар селищної ради Роман Мотуз та наша дорога землячка, депутат Івано-Франківської обласної ради Ярослава Гоголь, за сприяння яких це прекрасне місце дитячого відпочинку та дозвілля ми маємо. "Прийміть цей хліб святий від нас, то землі старунської дарунок, щедрість української душі", - скажуть діти, бо знають давній звичай і цінують людей, котрі приходять до них з добрим словом, щирою усмішкою та з надією на те, що буде ще краще, що ще багато є в планах людських зробити, і хай Бог у цьому помагає.
У нас сьогодні свято,
Бо в рідному краї
Майданчик дитячий відкрити
Родина вкраїнська зібралась!
О.Ярослав Середюк поблагословив та освятив споруди та людей, щоб щасливо тут перебували, в здоров'ї і ласці Божій провадили науки своєї.
Ми цінуємо те, що ви, любі гості, сьогодні з нами! Нехай в цей день Господь дарує Вам своє благословення, мир і любов!
Ще раз запрошуємо усіх дітей до нас, бо тут завжди весело, гамірно і не вщухає дитячий сміх!

Дорога шкільна родино, ми раді вітати шановних гостей, учнів та їх батьків, бабусь і дідусів, учителі - усіх тих, хто в хвилини радості і смутку були разом з нами. Сьогодні радісний святковий день. Незабаром закінчиться перший навчальний рік наших дітей, рік напруженої праці, рік перших успіхів і перших невдач. Ми впоралися з усіма завданнями 1 класу. І сьогодні святкуємо першу шкільну перемогу - закінчення 1 класу і прощаємося з першою книжечкою - Букварем!

Учні 6 класу Ластівецької гімназії, учасники факультативного курсу " Спорт проти булінгу" та гуртка " Пішохідний туризм" провели одне з практичних занять на тему: " Ми - проти булінгу ! Ми - за взаєморозуміння !" Результат не забарився - підтвердження на фотографіях!
Любимо Вас, наші найкращі і найщасливіші)))
До наступних зустрічей!!!

Усі матерям Ластівець наші щирі слова подяки за любов, турботу й терпіння, а також найкращі побажання у день свята.
Низько вклоняємося Вам, любі матусі, за дивовижну мудрість і мужність, з якими Ви, долаючи всі негаразди, виховали цих чудових діток. Тож здоров'я міцного, тепла і благополуччя. Хай під променями травневого сонця розтануть усі негаразди! З Днем матері!
А для хорошого настрою ми підготували коротке відео, чесно кажучи, і самі не знали, що всі наші МАМИ такі кулінари і серйозні ділові жінки. Приємного перегляду!

Цьогоріч відзначаємо День пам'яті і примирення під закликом "Ніколи знову". Символом вшанування жертв війни є Мак пам'яті, ним увічнюємо загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, допортацій, злочинів проти людства; ним виявляємо свою вдячність, що вміємо цінувати мир... Наша пам'ять є запорукою від того, щоб подібні лиха більше не траплялися. Учні Ластівецької гімназії знають, що коли ми разом і відчуваємо, що справедливість на нашому боці, стоїмо за землю, тоді ми непереможні. А всі невинно вбитим рай світлий і вічний, і ще наше "ПАМ'ЯТАЄМО. ПЕРЕМАГАЄМО"
Ніколи знову, чуєте, ніколи!..
Хай буде травень, сонце і роса,
Бузкова повінь, ніжність матіоли,
Хмарин отари в мирних небесах…
Хай буде щебет вранішньо-пташиний,
А не зловісні постріли гармат,
Щасливий сміх маленької дитини,
Лиш не тривожний подзвін у набат…
Хай буде річки свіжість кришталева
Замість багряно-спечених струмків,
І буйноцвіттям дихають дерева,
Лише б не чаду видихи їдкі…
Лише б не вдів згорьовані обличчя,
Гірка розпука в маминих очах…
Нехай війна до зброї не покличе
Простого хлібороба-орача…
О, скільки їх пішло за виднокола!..
Чи є десь мірка втратам і жаля́м?
Ніколи знову, чуєте, ніколи!
А хто посміє - проклене Земля!.. (Наталя Данилюк)

7 травня у Ластівецькій гімназії було проведено 3 уроки проти насилля "Stop sexting" у 6-8 класах в рамках проекту "#НЕ_ВЕДИСЬ".
Зі слів організаторів проекту:
"Мене звати Анастасія Дьякова. Одного дня 2017 року під час конференції Ради Європи я побачила ось це відео. Воно настільки мене вразило, що я не могла мовчати про цю проблему і зробила все можливе, щоб діти та дорослі в нашій країні дізналися більше про секстинг, кібергрумінг та сексторшен. Спільно з Уповноваженим з прав дитини ми переклали відео українською мовою і з цього почалася наша кампанія.
Після публікації відео у фейсбук ми отримали десятки дзвінків від журналістів, далі почали телефонувати освітяни та батьки із проханнями провести заняття для дітей у школах і так з’явився наш перший урок «Інтимні селфі в Інтернеті – жарт чи небезпечний ризик?» який вже провели біля 3 000 освітян по всій країні. Також він перекладений англійською та проводиться громадськими організаціями в США. Далі були квести для дітей і розширення нашої команди, з якою я хотіла б вас познайомити.
Ми створили інформаційно-освітню кампанію #Stop_sexтинг у 2018 році з метою захисту українських дітей від сексуального насильства в Інтернеті".

Дорога наша ластівецька родино! Вітаємо Вас від щирого серця з радісним святом Великодня! Нехай воно наповнить серце світлим почуттям любові, дарує щастя та душевну рівновагу. Зичимо Вам радості, здоров’я і благополуччя, щоб переможний дух надії і всепрощення супроводжували Вас і Вашу родину, давав сили та наснагу для справ на добробут і процвітання! Нехай Ваші душі будуть багаті на добро, як святковий стіл, чисті як Великодній рушник і веселі як українські писанки. Хай малинові дзвони Великодня принесуть у Вашу оселю усіх ласк та дарів! Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Текст казки я написала сама, підійде для вихованців дитсадка, наймолодших школярів. Радо ділимося з вами, надіємося, що зможете використати у своїй роботі, адже казкотерапія є невід'ємною частиною дошкільного виховання. А можна просто почитати дитині, справді гарно вийшло!
Не жалійте вподобайку за мою чудову байку!
Автор: У маленькому двірку,
Під деревцем на горбку
Вивела чубата курка
Зграю діток отаку!
У весни погожу днину
Водить пані дітвору.
В мальовничій стороні,
В баби Катрі в Старуні.
У дворі життя вирує:
чути дзвінко спів птахів,
внучка весело годує
квочки дрібних дітлахів.
(Внучка годує курчат і весело приспівує)
Внучка: По городу квочка ходить,
табунець курчаток водить.
(Звучить пісня «Ціпоньки»)
Курка: Ко-ко-ко, усі до мами,
не ходіть поза кущами!
Автор: Так уже їх доглядає,
і любує, і плекає!
Байдикує лиш Сірко,
сонно хвостиком махає.
(Діти галасують)
Курка: Ко-ко-ко, діти, цить!
Треба всіх вас полічить!
(Рахує курчат, вони по черзі підстрибують)
Раз курчатко, два, три...
Нумо дзьоби догори!
І чотири, п’ять...Ой лихо!
Де бешкетник Півник?
Автор: Тихо!
1 Курча: Люба мамо, не сумуй!
2 Курча: Може ще раз порахуй!
3 Курча: Невелика це проблема!
4 Курча: Зараз ми його знайдемо!
5 Курча: Неслухняний братик мій!
6 Курча: Мій!
По черзі кожне курча: Ні, мій! Ні, мій! Ні, мій!
(Починають сперечатися, бешкетують.
Тут виходить півник Петрик).
Всі курчата: Де ти, Півнику, бував?
Півник: Я під віконечком дрімав (позіхає). Тихо дрімав...
Ціп, ціп, ціп!
Автор: Мати Курка так радіє,
сина обійма, леліє.
Бо вона іще не знає,
яке лихо їх чекає!
З-поза тину, з-за хатинки
Звідки не візьмись,
вибігає хитрий Лис.
Лис: Щось у шлунку буркотить,
треба його підкріпить!
(гладить себе по животі)
Запах курятини чую,
ото зараз поласую!
Автор: У дворі здійнявся галас,
Лис лютує, писк і крик!
Наш Сірко проснувся зараз,
бо до цього він не звик!
Сірко: Гав, гав, гав!
Це що за крик?
Ах, поганий хитрий Лис!
Зараз я тебе спіймаю,
твоє хутро покусаю!
Не чіпай малечу, геть!
Увірвався мій терпець!
(Сірко виганяє Лиса і повертається).
Курка: Наш Сірко – наш захисник.
Курчата: Всього роду Ти господар!
Автор: Внучка Галя й бабця
Катря вибігають із господи.
Внучка до Сірка:
Ти зробив хорошу справу,
захистив цих малюків.
Ось тобі велика кістка
й молочко, як ти хотів!
Бабуся: Так потрібно, друзі, жити!
Слабших треба захистити,
і прийти на допомогу,
все по совісті чинити!
Бо добро перемагає!
Нас життя цього навчає!
Автор: Ось і казочці кінець,
а хто слухав - молодець!
Гарна наша казочка?
На гостинець-бубликів в’язочка.
Мирослава Катрич

Чорнобиль - код національної трагедії і, разом з тим, безмежної мужності і людської гідності. Вже тридцять п'ять років живуть люди з присмаком полинової гіркоти, вже тридцять п'ять років здригаються, вдивляючись і прислухаючись до новин, пов’язаних з «мирним атомом». Випробування, довжиною в тридцять п'ять років, долає вже друге покоління.
Вчителі Геник Ганна та Чуйко Галина провели годину-реквієм "Чорнобиль – скорбота пам’яті людської" з нагоди 35-ї річниці трагедії на Чорнобильській атомній станції. Діти уважно слухали розповідь та переглянули фільм про трагічні події, до яких призвела людська недбалість. Вразила їх найбільше доля людей та того міста, що за одну мить стало ЗОНОЮ...
Ти тільки уяви:
Ось ти живеш, працюєш,
І любиш дім, що сам побудував.
Садок плекаєш,
Внуків вже плануєш.
Сяких-таких хоч статків, та надбав.
І раптом – грім.
Серед ясного неба.
Збирайся швидко, й забирайся геть!
Це тимчасово…
Ні, речей не треба.
Без паніки.
Це ще не зовсім смерть…
І ти пішов.
Не зачинивши двері.
Бо у печі ще не допікся хліб.
Скрипить на вітрі хвіртка…
Як химера…
І десь сховався з переляку кіт.
Забилася
У розпачі дружина,
Дочка вагітна посивіла враз.
У лоні ще
Отруєна дитина.
А в Києві парад із пишних фраз.
Сюди ти
Не повернешся ніколи.
Роз’їхалися друзі хто куди.
Хворіє внучка.
А старі ікони,
Й скрипуча хвіртка
знов приходять в сни.
Немає
Чорно-білих фотографій.
Потрюхли спогади, – сьогоднішнім живи.
Убито клин
Посеред біографій…
Ти тільки уяви.
Ти просто уяви..
Г.Каранда "Переселенцям"

Коли в повітрі ця передсвяткова метушня, кожен чекає свята...
Раджу переглянути відео про те, як святкують Великдень у Старуні. Тут кожному своє: хтось згадає дитинство, хтось юність, хтось бабусину співанку та материні настанови, - бо лиш те в народу буде жити, що серце серцю передасть...

Привіт! Ми залишили для Вас ще одне відео, збережемо його тут, а ви обов'язково перегляньте і переконайтеся, що наші ластів'ята спритні, енергійні, активні
і веселі, а педагоги - креативні і працьовиті!

Відео у посиланні!

Останнє відео із серії "Кольори здоров'я" пропонуємо до перегляду. Присвятили його дуже серйозній темі, але зробили по-своєму, як завжди весело, позитивно, оригінально!
Щиро дякую своїм колегам за наполегливу працю, за творчість і успіх, якого ми досягли; усім батькам і учням за відповідальність та підтримку.
За кадром залишається моя Галя Данилюк, педагог-організатор гімназії, монтаж відео її заслуга, естетика і смак відчуваються в кожнійТвоїй роботі.
А ми беремо короткий тайм аут від моїх шалених ідей, готуємося до зустрічі з старшокласниками. Далі буде ще краще...

Чергова порція позитиву у нашу стрічку!
Дуууже пізнавально!

Просимо переглянути це чудове відео, яке набрало понад 4000 переглядів у мережі Фейсбук!

Другий випуск щоденника марафону не забарився! Які чудові барви майоріли сьогодні шкільними коридорами, хоча весна сонечком поки не тішить, піднімаємо собі настрій як можемо!

Щойно привітали у рідній ластів'янці дітвору, одразу приготували їм цікавинки у дарунок! Ну, не сидиться нам без діла!

Радіємо нашим успіхам!
Все-таки, ластівецькі танцівники - найкращі!

«Діти Симеона» провели Хресну дорогу в нашому Центрі паломника.
Сьогодні в першу п'ятницю Великого Посту в нашому Центрі паломника «Симеон Лукач», що в с. Старуня, Богородчанського району, пройшла незвичайна Хресна дорога вустами дітей
Її підготували школярі Ластівецької гімназїї, які належать до християнської спільноти «Діти Симеона». В спільній молитві взяв також участь о. Іван Херманчук з парафії св. Параскеви (с. Старуня). Протягом чотирнадцяти стацій вірні молитовно заглиблювались, розважали над страстями Христовими та роздумували над своїми гріхами, які, наче цвяхи, болісно пронизують тіло Господа.
Христові повчання звучали так щиро і невимушено, а на обличчях дітей виражалися емоції не тільки хвилювання, а й глибокого жалю та співчуття, коли вони читали про страждання Сина Божого, про його муки, терпіння та падіння від тягаря людських гріхів.
Після закінчення Хресної дороги о. Ярослав Середюк подякував парафіянам та всім прочанам Центру паломника «Симеон Лукач» за спільну молитву, а також висловив щиру подяку всім вчителям за роботу із юними християнами, наголосивши, що засіваючи зерно правди, любові і добра у дитячі серця, ми дбаємо про їхнє світле майбутнє під опікою Всевишнього.