Новини

Хоч ми дітки і маленькі,
Нам іще рости й рости,
Та учила рідна ненька
Україну берегти.
Збережемо в своїм серці
Ніжний калиновий цвіт,
Пронесемо прапор честі
Будем гідні на ввесь світ.
Мові нашій солов’їній
Замовчати не дамо,
Збережем її єдину,
Бо вона найкраща з мов.
Ми маленькі українці,
Любим щиро рідний край.
Будем вчитись й працювати.
- Україно, процвітай!!!
Виховний захід "З Україною в серці" вчителя Балабан Лесі Федорівни та її учнів пропонуємо вам сьогодні. Чудове свято зібрало у стінах рідної школи матерів, бабусь, аби ще раз почути українське слово, українську пісню, молитву. за Україну!

"Golden Autumn", змагання з бально-спортивного танцю зібрали на паркеті наших талановитих дітлахів. Як гарно вони виглядають, які красиві сценічні костюми підготували наші батьки! Полюбуйтеся ними ще раз, адже це наша гордість

Дорогі друзі! Хочемо поділитися з вами новиною, нашою великою радістю та гордістю: дослідницько -пошукова робота "Незламний апостол віри - Блаженний Симеон Лукач зі Старуні" вчителя Глодан Лесі Павлівни та релігійного осередку-спільноти "Діти Симеона" Ластівецького НВК парафії св.апп. Петра і Павла перемогла у районному етапі Всеукраїнської експедиції "Моя Батьківщина - Україна" у напрямку "Духовна спадщина мого народу": матеріали роботи відібрано для участі в обласному етапі та були представлені на розгляд журі краєзнавчої конференції серед учнівської та студентської молоді «Лише те в народі буде жити, що серце серцю передасть» у м.Косів. 24 листопада відбувся захист наукових робіт і наші учні, члени спільноти та вчителі Катрич Мирослава Тарасівна та Глодан Леся Павлівна презентували своє наукове дослідження у очному турі, що відбувся на базі Косівського ліцею. Ми ретельно готувалися до захисту, адже мусили розкрити постать Симеона Лукача як вченого, викладача, духівника, перекладача, аргументувати і довести, що він дійсно робив серйозну просвітницьку роботу серед молоді, а його роль у морально-духовному вихованні школярів неоціненна і на сьогодні. Напередодні ми відзняли віртуальну екскурсію Музеєм Блаженного священомученика Симеона Лукача та підпільної УГКЦ, яка мала на меті показати людям інших районів Івано-Франківської області наш музей, розповісти про нього, про Центр паломника, про роботу, яку ми робимо постійно, щоб люди з усіх усюд знали про Святого, молилися Богу за його заступництвом та розуміли ту велич постаті єпископа Лукача, який пройшов непростий шлях хлопчака з простої селянської родини до мученика католицької церкви. І тут велика подяка за допомогу у створенні відео Михайлу Чуфусу! Як і всі справи на прославу отця Симеона, наша презентація вдалася чудово, діти щиро та натхненно оповідали про життя та священичий подвиг Блаженного, що не залишили байдужими учасників конференції, а навпаки пробудили неабиякий інтерес до особи Святого, і ми дуже раді, що вони можуть гідно виконувати свої обов'язки у спільноті, а саме поширювати набожність про отця Симеона Лукача. Ми подумали собі, що коли ми вже вирушили у таку дорогу, треба їм показати, які прекрасні місця відпочинку та естетичного збагачення є у нашім краї. Дорогою ми завернули до Пістиня у Маєток Святого Миколая. Немає слів, аби передати їх захват та емоції від цього місця серед Карпатських гір; хоча мороз пощипував за щічки, зустріч з господарем помістя Миколаєм розтопила їх дитячі серця, вони записали у книгу бажань свої замовлення до Дня Святого Миколая, побешкетували у дворі, накупили сувенірів і продовжили мандрівку. У Косові побували у Музеї народної творчості Михайла Струтинського, де його дружина Романна Андріївна провела для них цікаву екскурсію, всі мали змогу спробувати ткацьке ремесло від творця килимів народної майстрині з Косівщини. У Коломиї завітали до Музею Писанки, купили на згадку пам'ятні писаночки і гайда додому.
Ми дуже раді, що поруч живуть небайдужі люди, які хочуть робити добру справу, Василь та Сергій Чуфуси, які власним коштом організували цю поїздку, ми дуже вдячні їм за допомогу та сприяння, що з Божою поміччю так плідно і весело провели цей день! А ще для наших батьків і для вас, наші читачі у фейсбук, ці світлини!

Літа 7441 від Створення світу, літа 1933 - від Різдва Христового був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні суші, ані потопу. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу — старих, молодих, дітей, і ще не народжених — у лонах матерів.
Бозю! Що там у тебе в руці?
Дай мені, Бозю, хоч соломинку,
Щоб не втонути в Голодній ріці!
Бачиш, мій Бозю, я ще Дитинка,
Тож підрости хоч би трохи бодай:
Світу не бачив ще білого, Бозю,
Я пташенятко, прибите в дорозі,
Хоч би одненьку пір'їночку дай:
Тато і мамо — холодні мерці.
Бозю, зроби, щоб їсти не хтілось!
Холодно, Бозю! Сніг дуже білий,
У запізнілій жалобі схилимо голови в каятті перед світлою
пам'яттю тих, хто загинув. Вони згасли як зорі.
Нехай у ваших душах залишиться цей маленький
вогник свічечки, як спомин про тих, кого сьогодні немає серед нас, які померли страшною смертю, дай, Боже, щоб це ніколи більше не повторилось!
Хай світло від свічки у небо летить,
Хоча б одну душу зігріє в цю мить.
Щоб душа ця загублена спокій знайшла
І у вічність до Бога вона відійшла.
Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об'єднувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією. Озиратися в минуле треба кожному. Треба осмислити власне минуле, зрозуміти його, бо історія повторюється. І коли люди не зроблять сьогодні висновків, то вони будуть ходити по колу.Нині доля Батьківщини в руках батьків, завтра – дітей. Аби трагедії народу ніколи не повторилися необхідно, щоб Ваші руки були міцними, надійними, голови – світлими, а серця – благородними.

День Гідності і Свободи: Україна – країна нескорених!
УСЕ МОЄ, ВСЕ ЗВЕТЬСЯ УКРАЇНА
... Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, —
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветься Україна.
Така краса, висока і нетлі́нна,
що хоч спинись і з Богом говори...
Чудові рядки Ліни Костенко, доречні як ніколи.
21 листопада український народ вже вп’яте відзначає День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004 р. та революція Гідності 2013 р. У Ластівецькому НВК сьогодні також відбулися святкування. Класний керівник 8 класу Геник Любов Василівна підготувала чудове свято.Діти декламували патріотичні вірші, заспівали пісню, помолилися за Україну, вшанували хвилиною мовчання героїв Небесної Сотні та написали побажання своїй Батьківщині. Дорогі друзі, побажайте добра Україні і ви!

Наші Ластівці гуляють,
Бо гостей вони вітають.
Веселяться нині підгіряни,
Мають таку вдачу.
З Закарпаття освітяни
Завітали в школу нашу.
Їм на згадку про пам’ятний день
Заспівали ми кілька пісень,
Завели свій таночок завзято,
Так провадили, друзі, ми свято!!!
Гості з Виноградівщини, Закарпатської області, освітяни, педагоги, представники профспілки відвідали наше чудове село і рідну школу. "Хлібом у нас зустрічають гостей", -скажуть діти спільноти Симеона Лукача на порозі музею. А згодом традиційно слово отця Ярослава Середюка та огляд експозицій музею, молитва та благословення мощами Святого. Школа наша вітала хороших людей святковим концертом, де ми звісно презентували себе якнайкраще! На завершення турнір з волейболу. шашки, настільний теніс.Як все було - у нашому фотозвіті, а новину про цю подію можна буде прочитати у свіжому номері часопису "Слово народу", адже його редактор, наш добрий друг #МихайлоЗахарчук, радо прийняв запрошення до Ластівець, аби рознести добре слово, теплий спогад про цей день на теренах району.

Барвінково, волошково
В небі світиться зоря.
Починаймо рідне слово
Зі сторінки «Кобзаря».
Рідне слово любить ненька
І співає: «Люлі-лю».
Так любив його Шевченко,
Так і я його люблю.
Напередодні Дня української писемності мови, в рамках Тижня української мови та літератури, вчитель Абраменко Наталя Михайлівна та її дорогі учні, 6 клас, підготували виховну годину "Мова-душа нації". Вчитель зробила екскурс у історію розвитку мови та підготувала цікаві пізнавальні з слайди з історії святкування Дня писемності. Дуже вразила посвята письменникам Розстріляного Відродження, пам'ятний відеоряд на чарівливу мелодію української пісні,адже не можна забути тих, чий вклад у розвиток та збереження мови неоціненний! А ще слова поезії, зворушлива інсценізація казки про мову...Чудова робота!
Сію дитині
В серденьку ласку.
Сійся-родися,
Ніжне “будь ласка”,
Вдячне “спасибі”,
“Вибач” тремтливе, -
Слово у серці –
Як зернятко в ниві.
“Доброго ранку!”,
“Світлої днини!” –
Щедро даруй ти
Людям дитино!

18-й радіодиктант єдності на хвилі Першого каналу UA: Українське радіо 9 листопада — у День української писемності й мови!
Друзі, вітаємо усіх зі святом! Сьогодні учнівський та педагогічний колективи Ластівецького НВК долучилися до Всеукраїнської акції і написали!!! гідно радіодиктант "Крила України"об 11-30 у кабінеті Української мови та літератури школи. Така хвилююча мить, коли учні зі своїми старшими друзями-вчителями спільно робили добру справу і довели, що ми цінуємо рідну мову, чаруємося її мелодійністю та багатством, розмовляємо, співаємо, танцюємо УКРАЇНСЬКОЮ.

Ось такі красиві роботи вихованців гуртка художньо-естетичного напряму "Паперове мистецтво" ми представили на районний конкурс іграшок-сувенірів. Керівник гуртка Данилюк Галина Степанівна сама володіє різноманітними сучасними техніками і радо навчає школярів, яка бажають творити красу своїми руками. Така багатогранна наша шкільна родина!

Наші учні на конкурсі поезії!
Сьогодні Ластівецьку школу представляли Стойко Іван та Бльот Анна у номінації "Патріотика". Чудово виступили! Ми дуже пишаємося вами, діти, і бажаємо нових звершень!

Чудова виставка осінніх композицій в дитсадочку "Ластів'янка"! Які ж майстерні та умілі наші батьки та вихователі, полюбуйтеся, дорогі друзі!

Новина про районний семінар вчителів основ християнської етики у Ластівцях вже у свіжому номері районного часопису "Слово народу"! Є надія, що про нашу школу, парафію св.апп.Петра і Павла та чудовий Музей блаженного священомучиника Симеона Лукача та підпільної УГКЦ знатимуть у всі куточках Богородчанщини. Велике спасибі головному редактору #МихайлоЗахарчук, що не забуваєте про нас, будьте частим гостем Центру паломника, щиро запрошуємо!
І як співається у коломийці, яку написала наша Леся Павлівна Глодан до приїзду Патріарха у квітні:
Збудували файну хату,
бойківську оселю,
і вже навіть освятили,
аби приходили!
А ви, люди, файні з всюди
сюда приїжджайте!
Симеону поклін дайте
і про нас згадайте.
Ой, казали в нашім краї,
що як Бог поможе,
людина сі постарає,
радість з того має.
Скажіт нині, добрі люди,
що ми сі старали,
що аби сти д нам повертали,
й добру згадку мали!

Любі гості, мами й тати?
В дитсадку – осіннє свято,
Це для вас усіх розвага.
Починаємо! Увага!!!
Ось так ми починаємо чудове наше свято Осені в дитячому садку "Ластів'янка". Дуже хвилююче і захопливе дійство, адже для наших наймолодших вихованців це перше у житті шкільне свято, такі барвисті костюми, така святкова зала, урочисті вітання, веселі пісеньки та віршики, ігри, забави. таночки та нескінченна фотосесія. Наші дорогі друзі! А чи запитували себе: "Що ви робите разом з дітьми, які моменти та емоції переживаєте разом, чи знаєте ви, яка важлива частина виховання та спільна справа матері і доньки, батька та сина?" Чудову нагоду сьогодні мали наші батьки ще раз прожити щасливі миті з діточками, коли малювали чарівницю Осінь, як задоволено діти демонстрували свої малюнки, як тішилися, що гарно вдалося їм це зробити. Вихователям дякуємо за роботу, креативність,відповідальність; нашим батькам - за прекрасні костюми, охайних діток, та за те, що так чисельно прийшли розділити з нами цю радість.
Свято осені в дитячому садку— це завжди феєрична, сповнена яскравих барв і дивовижних персонажів казка, і ми бажаємо всім, щоб вона тривала, бо всі дорослі хочуть ще трошки побути дітьми. А ви?

Перші дні падолисту... Вже добігає кінця осінь і наша коротка перерва у навчанні, сумує природа і ми з нею, тому в пошуках щирих емоцій та прагненні до вражень організували сьогодні поїздку до Івано-Франківського драматичного театру. Для перегляду обрали виставу "Оскар і Рожева Пані" з Ірмою Вітовською у головній ролі. 32!!! ластів'ят - учні, вчителі, батьки долучилися сьогодні до мистецтва, а разом з тим до доброї справи милосердя, адже ви знаєте, що ця вистава є соціальним проектом, який проводить збір коштів для центрів паліативної допомоги, для дітей та дорослих, життєва дорога яких закінчується. Немає слів, аби описати той смуток і переживання, гіркоту подій, що розвиваються на сцені, і водночас захоплення постановкою та акторською майстерністю виконавців ролей. Дякуємо Богу, що ми мали змогу поїхати, що щасливо повернулися додому і головне непорожні. Ми дуже хотіли показати дітям, що є ще інше життя, воно непросте і треба бути вдячними за те, що маємо, що здорові, щасливі і маємо батьків.
Хай Господь береже людей, які роблять добру справу, які не покладаючи рук трудяться заради інших, бо це направду благословенне. А ми закликаємо усіх побачити, відчути, навіть тих, хто вважає театр нудним і несучасним; ця трагедія сучасності не залишить байдужим.

Дорогі друзі! 1 листопада в нашому НВК відбулося 2 в цьому навчальному році засідання педагогічної ради. Мета педради – найбільш раціонально й ефективно вирішувати актуальні питання навчально-виховного характеру, сприяючи розвитку творчої думки педагогічного колективу.
Педрада спрямована на підвищення науково-теоретичного рівня знань педагогів та удосконалення їх педагогічної майстерності. У цьому випадку вона виступає як важлива форма підвищення кваліфікації. Цього разу для обговорення та вивчення ми обрали тему формування та збереження здоров'я школярів, профілактика булінгу, а ще вивчили стан викладання математики та інформатики в НВК.

Сьогодні, як ніколи, підвищується роль освіти у підготовці школярів до самостійного життя у світі, де кількість надзвичайних ситуацій постійно зростає, а екологічна ситуація з кожним роком погіршується. Життєве необхідно озброїти дітей знаннями, уміннями і розумінням важливості збереження власного життя і здоров’я.
У Ластівецькому НВК з 22 по 26 жовтня був проведений Тиждень знань з безпеки життєдіяльності. В рамках проведення Тижня класні керівники підготували цікаві пізнавальні години спілкування, де вчили своїх учнів правил поводження у найскладніших життєвих обставинах. Вчитель основ здоров'я Лукач Дмитро Михайлович підготував показове заняття у 5 класу на тему "Пожежі". Під час заняття зверталася увага учнів на причини виникнення пожеж та їх запобігання, вчитель детально розповів як правильно діяти у разі пожежі.
У рамках тижня пройшли різноманітні заходи, основною метою яких було формування в учнів свідомого ставлення до свого життя та здоров'я; популяризація основних правил безпечної життєдіяльності серед молоді; розвиток в учнів життєвих навичок, що мають ключове значення для безпеки повсякденного життя; виховування гуманного ставлення до людини, що потрапила в біду, вироблення у школярів співчуття, бажання допомогти; пропагування професії рятувальника.Практичний психолог НВК Сем'янів Марія Ярославівна провела у 4 класі виховний захід "Будь обережним на дорозі"; підготувала дітлахам яскраві картинки дорожніх знаків, творчі завдання, загадки, тематичні вірші та кросворди. Соціальний педагог Мацола Василина Василівна презентувала усний журнал "Основні правила поведінки на транспорті, автошляхах та залізниці" для учнів 7-9 класів.Вчитель образотворчого мистецтва Данилюк Галина Степанівна організувала виставку малюнків, в яких діти виражали своє бачення проблеми збереження життя. Весь колектив працював злагоджено та впевнено, розуміючи важливість та актуальність проведення превентивних заходів.Бо ми знаємо точно, що головна наука в житті - це наука збереження життя та здоров'я, бо це в житті найбільша цінність!

Господь дарує новий день: багряне листя, бабине літо, ще такі теплі промінці осіннього сонечка, а до наших Ластівець, школи та й усієї парафії св.апп. Петра і Павла завітали поважні гості - учасники постійно діючого семінару вчителів основ християнської етики на чолі з методистом районного відділу освіти Оглоб'як Світланою Ярославівною. "Сам Бог витає над селом", - сказав Тарас Шевченко, так і в нашій любій Старуні панує висока духовність, жива віра, блаженний священномученик Симеон Лукач; світла пам'ять про нього відчиняє двері людям, котрі щиро бажають молитви, прощення, душевного зцілення та оздоровлення.
Педагоги району взяли участь у Літургії, приступили до святих таєн та отримали благословення мощами Святого. Згодом засідання круглого столу у стінах Ластівецького НВК на тему"Приклад святості і служіння Симеона Лукача в морально-духовному вихованні школярів".
Створена ще в квітні шкільна релігійна спільнота "Діти Симеона" разом зі своїм вчителем Глодан Лесею Павлівною презентували екскурсійний маршрут "Стежками Симеона Лукача", показали пам'ятні місця: де ступала нога ще малого хлопчака Семена, його батьківський дім, місце останнього спочинку уже єпископа УГКЦ, могилу на сільському кладовищі, бронзовий монумент у дворі церкви Святої Параскеви. Кінцевим пунктом маршруту стала екскурсія та огляд експозицій в Музеї Блаженного священномученика Симеона Лукача та підпільної УГКЦ, яку традиційно проводить священик нашої церкви, адміністратор Центру Паломника о. Ярослав Середюк, який сьогодні впродовж усього дня був разом з нами, давав духовні науки та настанови вчителям, адже вони лише тоді навчать своїх учнів, коли самі будуть мати Слово Боже в умі і серці.
Духовна світлиця "Слуга Божий, єпископ величний до молитви Всевишньому кличе знову об'єднала нашу шкільну громаду та учасників семінару у стінах храму науки, де лине пісня, звучить молитва, де кожна мала і велика людина людина славить Господа і його любого сина, нашого славного земляка і духовного батька о. Симеона. "Благодатна Старунська земля в дар дістала від Бога отця Симеона, блаженну людину, що був вірним Христу до загину", - напише у своїй поезії-присвяті Марія Сем'янів, а ми всі разом скажемо: "Ми горді з того, що є українцями, що маємо молитву і нею піднімаємося до небес!"
Дуже багато емоцій переповнюють нас у цей день, сльози радості та нивимовна гордість за наших дітей та вчителів, які вміють так велично і душевно прославляти, які мають і знають що сказати, можуть поділитися, бо за багато років наполегливої праці уже мають і на книжковій полиці, і в душі. А ми звертаємося і до Вас, наші дорогі друзі! Завітайте до Старуні, приведіть своїх дітей, у дворі нашої школи та церкви завжди гамір та веселощі, адже тут не вщухає дзвін дитячих голосів. А отець Симеон Лукач покірно чекає на своїх синів і дочок у мальовничому селі в передгір'ї Карпат!

День захисника України –
Мужності й геройства свято.
І ми вклоняємося тим,
Хто літ тому назад багато
І тим хто нині з автоматом
Наш спокій береже і захищає
мене, і маму, і сестру, і брата,
велику нашу всю родину,
Рідну землю свою – Україну.
Дорогі друзі! Вже цієї неділі ми святкуємо День захисника України водночас з днем УПА та Днем Українського козацтва.
Напередодні та з нагоди свята учні та вчителі Ластівецького НВК здійснили сьогодні урочистий похід до могили в урочищі Грібки, що вже стало для нас доброю традицією, несуть букети квітів та власноруч виготовлені прапорці рідної держави. Співають у тихому задуманому осінньому лісі разом "Ой у лузі червона калина", бо калина — це пам'ять - пам'ять про матір, найдорожчу людину в світі, про тих, хто не повернувся до рідного дому. За традицією на могилах загиблих садили калину.
Десь там, за далекими ланами літ,
Де в травах дитинства стежина,
Стоїть біля батьківських сивих воріт
Калина, червона калина.
Вона проводила синів на війну,
Гілля до шинелі тулила.
Не знала в розлуці спокою і сну
Калина, червона калина..
Ліричну композицію - реквієм полеглим синам народу підготувала педагог-організатор НВК Шуфлен Галина Михайлівна: класний керівник разом зі своїм 5 класом, та й усі школярі готували повстанські та стройові пісні і гарно виконали їх на святі.
Ми вчимо наших дітей, що славні сини народу живі, поки живе пам'ять про них у серці людини. Пам'ятаймо і ми, друзі. а з тих пір
...в солов’їних дніпровських краях,
Де в травах дитинства стежина,
Як мамина пам’ять, стоїть по синах
Калина, червона калина...

Господь дарує погожу днину, чудовий осінній день 6 жовтня, а наші школярики вкотре спішать до рідної церкви на духовні науки.Натхненні літнім табором, діти радо відвідують суботню катехитичну школу при храмі святих апостолів Петра і Павла, де слухають слово Боже з вуст дуже хорошого розумного веселого юнака, семінариста духовної семінарії Дмитра Белея та чарівної дівчини, що вже так їм полюбилася, Вікторії Гуринович. Не гають жодної хвилинки, адже вмілі наставники завжди мають чим корисним і цікавим зайняти малюків: демонструють повчальні мультфільми, грають ігри, виготовляють тематичні аплікації,кумедні маски та малюють, разом моляться та веселяться, а потім частуються смаколиками і гайда додому. А ще дуже-дуже люблять фотографуватися, аби їх мами та всі небайдужі люди могли побачити, як у нас весело та приємно

Росяною стежкою, стежкою-мережкою
Тебе доля-доленька в школу привела.
Добре й вічне сіяла щира твоя усмішка
І тобі, учителю, найкращі слова…
Погожого дня жовтня вітають ластів'ята своїх учителів, дарують чорнобривці, морозець та чарівні хризантеми, декламують вірші, талановито співають та енергійно витанцьовують, дарують ніжний осінній вальс та тепло юних дитячих сердець! Дуже веселе, оригінальне та напрочуд майстерне вийшло наше свято сьогодні, скільки посмішок і сліз радості, незабутніх емоцій та побажань отримали педагоги НВК з нагоди дня вчителя! Навіть Дзідзьо завітав до нас та подарував вчительському колективу свій чорний кадилак, то щоб ви знали, дорогі наші друзі, що ми тепер на колесах, тепер ми ще швидше і впевненіше прямуємо на шляху до знань,з комфортом і піснею