Новини

Дякую Тобі, мій Боже,
За цей святий день,
Що сьогодні завітав Ти
До Своїх дітей.
Ти Сам щедрою рукою
Всіх нас тут благослови,
І усяке лихо й горе
Від нас, Боже, відверни.
Радість велика у наших серцях:
Гостя із неба вітаємо так.
Для втіхи і щастя границь нема,
Бо з нами радіє уся Старунська земля!
Урочисте Перше Причастя наших ластів'ят, учнів 3 класу, зібрало батьківську громаду у рідному храмі Верховних апостолів Петра і Павла сьогодні! До цієї події готувалися цілий рік: вивчали молитви, пізнавали Божу науку в катехитичній школі, з уст отця Ярослава Середюка та любої вчительки Аннюк Галини Федорівни. Такі красиві, розумні, майже дорослі приступили до святих тайн 12 дітей Божих! А нам особливо приємно, що їх батьки, такі сучасні і свідомі, відмовилися від повітряних кульок, приєдналися до Всеукраїнської акції "Посади дерево" і презентували своїй школі два молоді деревця туї на згадку про цей день! Дякуємо щиро!
А вас, діти, вітаємо і бажаємо протягом всього життя пронести у своєму серці ту Господню любов і його Благословення. Дякуйте Богові, що дарував вам життя. Завжди слухайте Його і своє серце, робіть діла за совістю, звертайтеся до Господа за порадою, і Він допоможе усюди!

Сьогодні ми з нашими таборятами побували в розважальному центрі ''Велес''! Скільки цікавих сучасних атракцій для дітей, що не передати словами! Декотрі з них вже вправні ролери, опанували героскутери, боулінг, пінпонг та відеоігри. Малеча гралася в Парку веселих розваг, дивилися мультфільми і чудово веселилися. Такі поїздки завжди незабутні, адже пізнаємо світ в колі друзів. А це наш різнобарвний фотозвіт

''Світ навколо нас!''- тема заняття мовної групи сьогодні. Захоплююча прогулянка під лісок припала до душі нашим дітлахам! Тренування лексики, рухливі ігри, арт- терапія та веселі таборові пісні! Готуємося до екскурсії в Івано- Франківськ!

Дитсадочку, вірний друже!
Ми до школи вже йдемо.
Та тебе ми любим дуже
І у серці несемо.
Бо було нам тут чудово.
Хоч малі були, а все ж.
Тут цікаво, і казково.
Затишку й тепла — без меж!
Ми зростали тут в любові
З ласкою, у доброті.
Дні в садочку пречудові
Не забудемо в житті.
Нас навчали малювати
Веселковий дивосвіт.
Щоб ми вчились пізнавати
Дивину з маленьких літ.
Й насолоджуватись вміли,
Й щоб жила у нас краса.
А самі у світ летіли,
Як пташата в небеса.
Всесторонньо розвивали,
І співати вчили нас.
Та ліпити нас навчали,
Гартували кожен раз.
Вчили гратись, розмовляти:
Все що треба для життя.
А іще вірші читати,
Все доводить до пуття.
Мови рідної навчали,
Нас усіх з маленьких літ.
Щоб багато в світі знали,
Українцями йшли в світ.
Нас виховували вміло,
Щоб ми добрими були,
Щоб в життя ішли ми сміло,
І по-правді всі жили.
Та всього й не передати —
Стільки радості було!
Ранків, свят, казок багато,
Але все уже пройшло.
І сьогодні на прощання
Щиро дякуємо всім.
За навчання й виховання
Добрим людям золотим:
Вихователям чарівним,
Нянечкам і поварам,
Що життя робили дивним.
Від душі — спасибі вам!
За душевність, ніжну ласку
І за сонце у вікні!
За чарівну світлу казку,
І за тихий спокій в сні.
За прогулянки цікаві,
За екскурсії, за все!
Ми зросли здорові й жваві
Й час до школи нас несе.
І сьогодні без вагання
Ми цілуємо вас всіх!
То ж прийміть усі вітання,
Хай завжди лунає сміх!
Щоб усі жили щасливо.
(Ми ж прийдемо в гості знов).
Хай живе в садочку диво,
Гарна казка і любов!
Ми для вас лишились діти,
Пустунці лише малі.
То ж прийміть від нас всі квіти,
Що ростуть на цій землі.
І прийміть усі вітання,
Що в душі у нас живуть.
За любов палку й старання,
Що від вас до нас ідуть.
В дитсадку ми підростали,
Та біжить невпинно час.
Величенькі всі ми стали,
Підемо у перший клас.
Побажання безконечні,
Голосочків ніжний дзвін...
То ж СПАСИБІ вам сердечне,
І низький, низький уклін.

Sport Day! Нарешті! Наші таборята сьогодні змагалися в естафетах, які підготували наші хлопці! У чесній боротьбі зійшлися 2 команди: Strong tigers та Brave lions. Весело і з користю провели час, повторили лексику, заклички, активно комунікували! Ось як усе було

День музики в мовній групі ' Happy Campers' Ластівецького НВК! Світові попідоли, легендарні англомовні хіти, запальне караоке та ігри на свіжому повітрі, - з нетерпінням чекаємо Дня спорту. А ще наші світлини

Добігає кінця другий таборовий день! Лексичні ігри, пантоміма, запальні танці, хвилинка творчості та чаювання, - ніколи нудьгувати, приходять ще нові дітки і ми цьому дуже раді. І як завжди наші фото

От і завершився перший день занять нашої англо - німецької групи "Happy Campers"! Дуже плідно і весело попрацювали! Спланували свою роботу, отримали цікаві завдання, рухаємось далі!

Шановні друзі!
Ми сьогодні зустрілись
У тіснім нашім крузі
На радісне свято — веселе, чудове, —
Ми закінчили початкову школу!
Прощаються зі своєю першою вчителькою Тетяною Василівною Середюк наші четвертокласники! Вона була їм, як друга мама: добра і вимоглива, справедлива і чуйна. І до кожного з них у неї була своя стежечка, якою вона йшла до сердець. А в дітей, одна спільна доріжка до вчительки.
Погляньте сьогодні, діти, і на своїх батьків. Їхні очі сяють щастям, а десь у глибині душі затаїлась тривога, адже попереду ще стільки випробувань! І батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі. Тож любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість гордитися вами! А старша школа і класний керівник чекають у новому класі. Одне можемо сказати: "Буде дууужу весело!"

Дзвінок останній кличе у дорогу,
Бо час летіти з теплого гнізда.
Він будить в серці смуток і тривогу,
Та, як пташок, вас вабить висота.
Дзвени над минулим і над прийдешнім,
Поклич востаннє на урок.
Дзвени над дитинством, з яким попрощались,
Веселий, сумний наш останній дзвінок!
Дорогі друзі! 24 травня вже пролунав останній в стінах школи дзвінок для 11 чудових випускників Ластівецького НВК, а ще срібним дзвоном звістив для всіх учнів про кінець навчання. Як у тій пісні: "От срібний дзвоник продзвенить і ніжно, й сумовито, чарівна пісня полетить і нас покличе в літо!"
Насправді зворушливе і пам'ятне було наше свято, адже так важко розлучатися сьогодні з дітьми, які за 9 років полюбилися серцю, стали такими рідними і близькими! Що тут скажеш, плакали всі: від малого першокласника і до великого дорослого у нашому святковому залі, і кожен про своє. Світлина за світлиною майнуло бурхливе шкільне життя наших випускників, у кожному слові, пісні, кроці відчувалася туга за школою, за дитинством, яке закінчується за її порогом. Хтось згадував себе малим, чи свою дитину, чи вчителя, за яким сумує і досі. А ми, вчителі? Така напевно наша доля щоразу відпускати в дорогу життя дітей - дорослих, вродливих, талановитих, енергійних, які назавжди залишають слід у душі, а тоді з настанням осені відкривати серце новим - маленьким, цікавим, допитливим і таким несміливим.
Але насправді ми дуже пишаємося, що мали змогу долучитися до навчання і виховання цих дітей, як ми гордимося їх успіхами, коли вони так натхненно співають, чуттєво танцюють, як щиро обіймаються і ллють сльози, і ми розуміємо, що ці шкільні роки пройшли для них немарно і є причина сумувати, що рідна школа справді стала другою домівкою, однокласник - братом, а вчитель - другом.
Любі діти! Не тужіть! Уся дружня Ластівецька родина завжди радо чекає вас у школі і всі разом скажемо:
Дитино кохана, сьогодні в життя
Ти йдеш зі шкільного порога,
Чекає тебе нелегка і складна
Життєва негладка дорога.
Хай ясною та буде дорога,
Котру вибереш Ти серед всіх.
Пам'ятай і молися до Бога,
Душу хай не осквернює гріх.
Не забудь своїх друзів ніколи,
І затям, як святий "заповіт",
Що є мама,
Є вчитель,
Є школа,
Котрі вивели Тебе у світ!

Любі гості, мами й тата,
В нас букварикові свято.
Добре, що прийшли до нас
На гостину в перший клас.
Свято гарним вийти зможе,
Якщо кожен допоможе.
Від пісень і жартів, звісно,
Хай сьогодні буде тісно!
"Прощавай, Букварику!" відгомоніло у 1 класі Ластівецького НВК. Прийшла пора і нашим малюкам розставатися з першою в їх житті книжкою. Багато їх ще буде за роки навчання, але перша книжечка завжди особлива, рідна. Класний керівник Леся Василівна Гриців підготувала для дітей чудове свято: тут і пісні, і танці, і циганки ворожили, і нова поліція завітала, - ніколи нудьгувати і сумувати! Лише рік промайнув, а вони вже стільки знають, стільки вміють! Ми дуже пишаємося вами, наші маленькі ластівки! А для наших батьків, та й усіх друзів пам'ятні світлини

ABC Fest вчителя німецької мови Данилюк Мар'яни Григорівни та її вихованців!
Чудове свято німецькою мовою у нашому НВК презентували учні 3-4 класів: різнобарвно, музично, оригінально і дуже весело!

Наші дітлахи вже так чекають тепла! Зі своєю дорогою вчителькою Лесею Гриців виготовили різнобарвних метеликів. Виховуємо любов до природи змалку!

Сьогодні, у День вишиванки, наші учні 4 класу, вихованці вчителя Середюк Тетяни Василівни, складають державну підсумкову атестацію з української мови. Це їх остання сходинка у початковій школі. Бажаємо подолати її якнайкраще, адже старша школа вже чекає!

Навчіть мене молитись, мамо,
Не за себе - за цілий світ.
Не словом - Вашими піснями,
Що Ви плекали стільки літ.
Мамина молитва, як любов свята.
Мамина молитва в дітях вироста.
Помолюся Богу в світанковий час,
Щоб усі тривоги обминали Вас.
Коли душа до неба лине,
Я зачудовано мовчу.
"Помилуй, Господи, Вкраїну", -
За вами тихо шепочу.

Христос воскрес!
Дорогі друзі! Знову субота, а на ранкову катехизацію, як завше, спішить ластівецька дітвора. Помалу діти освоюють Господню науку, тому темою заняття мали "Четвертий дар Святого Духа - мужність (кріпость)". За приклад взяли святого Василія Великого. Наші аніматори Вікторія та Дмитро розповіли дітям історію Його життя.
Василій Великий прославився стійкістю у своїх поглядах, не піддався на погрози префекта цісаря Модиста, який сказав, що відбере у нього майно, відправить у заслання, замордує до смерті, бо той не визнає віри імператора. На що святий спокійно відповів : "Погрожуй мені чимось іншим,бо жодна з цих кар не страшна для мене. Конфіскація не злякає того, хто не має нічого. Хіба ти хочеш забрати цей потертий одяг і ті кілька книжок, що є моїм багатством? Не більше лякаюся заслання. Я не зв'язаний із жодним місцем. Ця земля, на якій я тепер, - не моя; хоч куди мене зашлють, я завжди буду дома, або краще сказати, я знаю, що вся земля належить Богові й усюди я тут чужинець і подорожній. Щодо мук, то вони мало вражають мене; моє тіло таке немічне, що перший удар повалить його. Смерть буде мені доброчинством: вона візьме мене скоріше до Бога, для кого я живу, якому я службу, для якого я вже напівмертвий і до якого мені треба спішно дістатися".
Ось така повчальна розповідь з життєпису великого Святого нашої церкви.
Надворі травень, хоча природа ще не дуже пестить теплим сонечком, але діти все ж обожнюють ігри на свіжому повітрі та запальні банси. Ото вже здійняли галас у дворі рідної школи, зате як весело і корисно провели час з друзями, наставниками, з Богом!

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов'ю та миром!
Добрий день вам, люди добрі,
що зібрались у цій залі.
Раді з святом вас вітати,
Щастя і добра бажати!
Шановна наша родино! Просимо ласкаво на хліб, на сіль, на наше урочисте свято! Так розпочинаємо ми сьогодні наш концерт з нагоди свята Матері "Мамо, матусенько моя". Вже традиційно гучно і велично святкуємо ми у травні Мамин день, адже працюємо, не покладаючи рук, увесь рік, аби показати Їм, матерям, чого наші діти навчилися, чого досягли, як ми ними пишаємося і тішимося їх успіхам та досягненням, талантам і такій дитячій щирості. Цього року ми влаштувати усім матерям, бабусям Ластівець,неймовірний сюрприз, адже на свято до нас до нас завітали викладачі Солотвинської дитячої музичної школи, які виконали ансамблем народних інструментів прекрасну програму, майстерно і натхненно, професійно і з любов'ю до людей, до музики, до української пісні, до своєї роботи! Ми щирі вдячні їм, що прийняли наше запрошення і завітали до мальовничої Старуні поділитися тим, що їм рідне, близьке. Ми горді подвійно, адже серед них і наша Ірина Печарська зі своєю скрипкою! А ще сьогодні вперше на сцені виступає наш власний ансамбль акордеоністів, які під керівництвом Марії Василівни Гавриш талановито виконали в'язанку українських народних пісень, показали чудову роботу і високий результат, хоча вчаться ще так трішки. Свято пісні і танцю, музики і слова підійшло до завершення, наші гості прямують до Музею Блаженного на коротку екскурсію, а батьки і діти до своїх класів на батьківські збори, вже останні в цьому навчальному році. Не передати словами тих вражень і емоцій, з якими покидали ми сьогодні актову залу нашого місцевого клубу, скільки усмішок і тепла понесли за собою Божої травневої днини, в час, коли Україна і світ особливу шану віддають Богородиці! І на завершення хочемо сказати:
Дорогі матері,
Хай Бог охороняє вас від злого,
Хай світить сонце і колосяться жита,
Щоб ви були щасливі і здорові
На многії і многії літа!

Виховна година до Дня пам’яті та примирення
„Йде травень крізь хвилини, дні і роки. Несе нащадкам спогади свої” класного керівника 5 класу Шуфлен Галини Михайлівни та її учнів.
Минають роки, відлітаючи у вічність… Все далі і далі відходять від нас грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто ціною власного життя захистив нашу країну від гітлерівської агресії. «Ніхто не забутий, і ніщо не забуте!..»
Вшануймо і ми, друзі, сьогодні світлу пам’ять тих, хто загинув у тій страшній війні, хто звеличив нашу землю, Героїв Небесної Сотні, воїнів загиблих на Сході України у боротьбі за правду, справедливість, свободу, цілісність та єдність нашої держави, і разом з малими дітьми скажемо:
Ми пам’ятаємо про тих, хто не вернувся з битви.
Ми думаєм про вас, хто серед нас живих.
Ми будемо за вас свій отчий край любити
І на землі своїй лишати добрий слід!
В цей день хай єднає нас думка єдина,
Ми зло в нашім домі долали не раз.
Все треба зробить, щоб жила Україна.
Прийміть цей заклик, як Божий наказ!
Ми свято шануємо пам’ять усіх,
Хто власним життям нашу юність зберіг,
Хто впав за свободу у грізну годину,
За землю священну, за Україну!

Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає…
Годинник життя безупинно іде,
Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам’ятає…
Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок. Сьогодні наша шкільна родина зібралася, щоб згадати найстрашнішу катастрофу ХХ-го століття – аварію на Чорнобильській АЕС та висловити свою безмірну вдячність героям нашої Батьківщини, які ціною свого життя захистили світ від небувалої біди. Вчитель географії Геник Ганна Федорівна підготувала годину пам'яті "Гірчить Чорнобиль крізь віки..."
Час невтомно біжить, та біль Чорнобильської катастрофи ніколи не зітреться з людської історії, не згасне у віках.
Схилимо голови перед героями і жертвами Чорнобильської катастрофи. Низький уклін! Вічна Вам пам'ять!